задубілий
задубі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти.
2》 у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким.
3》 у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість.
Великий тлумачний словник сучасної української мовизадубі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до задубіти.
2》 у знач. прикм. Який задубів, став твердим, жорстким.
3》 у знач. прикм. Який утратив гнучкість, рухливість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови