канюка
каню́ка
I -и, ж.
Те саме, що каня.
II -и, ч. і ж., зневажл.
Набридливий прохач; жебрак.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиканю́ка
I -и, ж.
Те саме, що каня.
II -и, ч. і ж., зневажл.
Набридливий прохач; жебрак.
Великий тлумачний словник сучасної української мови