кебета
кебе́та
-и, ж., розм.
Здібність, уміння, хист; розум.
Без кебети — нетямущий, дурний.
Мати кебету — бути розсудливим, мислячим.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикебе́та
-и, ж., розм.
Здібність, уміння, хист; розум.
Без кебети — нетямущий, дурний.
Мати кебету — бути розсудливим, мислячим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови