Великий тлумачний словник сучасної мови

клеймований

клеймо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до клеймувати.

2》 у знач. прикм. Який має на собі клеймо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клеймований — клеймо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. клеймований — Таврований, затаврований, натаврований, ставрований, утаврований  Словник чужослів Павло Штепа
  3. клеймований — КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до клеймува́ти. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (М. Стельмах); М'ясо повинне бути клеймоване, доброякісне, оброблене відповідно до технології (з мови документів)...  Словник української мови у 20 томах
  4. клеймований — КЛЕЙМО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до клеймува́ти. 2. у знач. прикм. Який має на собі клеймо. Він сідає на обтесану підвалину і гладить рукою клеймований стовбур (Стельмах, На.. землі, 1949, 128); Клеймовані товари.  Словник української мови в 11 томах