Великий тлумачний словник сучасної мови

клопотуха

клопоту́ха

-и.

Жін. до клопотун.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клопотуха — клопоту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. клопотуха — КЛОПОТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до клопоту́н. Після довгожданної літньої зливи усі господині поспішали на город, цим клопотухам треба було і чорнобривці садити, і айстри (із журн.); * Образно. Він радів приходу весни і вітав її тихою ..  Словник української мови у 20 томах
  3. клопотуха — КЛОПОТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до клопоту́н. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнього жупана пороздавала своїм діткам (Сл. Гр.); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  4. клопотуха — Клопотуха, -хи ж. Хлопотунья. Як та бідна курка-клопотуха, що знайде зернятко да й те оддасть своїм курчаткам, так і я усе до останнюю жупана пороздавав своїм діткам. К. ЧР. 266.  Словник української мови Грінченка