Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
козача —
козача́ іменник середнього роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
козача —
КОЗАЧА́, а́ти, с. Дитя козака (у 1, 2 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Л. Первомайський); Козачата організовують походи місцями козацької слави, беруть участь у етнографічних експедиціях (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
козача —
КОЗАЧА́, а́ти, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.). Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172).
Словник української мови в 11 томах
козача —
Козача, -чати с. Дитя казацкое. Желех.
Словник української мови Грінченка