козача
КОЗАЧА́, а́ти, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.).
Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172).
Словник української мови (СУМ-11)КОЗАЧА́, а́ти, с., розм. Дитя козака (у 1-3 знач.).
Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Перв., Невигадане життя, 1958, 172).
Словник української мови (СУМ-11)