козача
КОЗАЧА́, а́ти, с.
Дитя козака (у 1, 2 знач.).
Німець байдуже дивився на козачат, що гралися поблизу (Л. Первомайський);
Козачата організовують походи місцями козацької слави, беруть участь у етнографічних експедиціях (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)