комірець
коміре́ць
-рця, ч.
1》 Зменш. до комір.
2》 Вузький комір, пристебнутий чи приметаний до чоловічої сорочки або жіночого плаття.
Білі комірці — про чиновників та управлінців.
Сині комірці — про виробничників.
Сірі комірці — про працівників обслуговуючих підрозділів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови