комірник
I ком`ірник-а, ч.
Квартирант, винаймач житла.
II комірн`ик-а, ч.
Той, хто завідує коморою, складом.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиI ком`ірник-а, ч.
Квартирант, винаймач житла.
II комірн`ик-а, ч.
Той, хто завідує коморою, складом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови