консервування

консервува́ння

-я, с.

Дія за знач. консервувати 1), 2).

Консервування крові — методи збереження крові поза організмом у стані її біологічної функціональної повноцінності.

Консервування органів і тканин — методи впливу на ізольовану від цілісного організму частину (тканину, орган) з метою зберегти її біологічну й функціональну повноцінність.

Консервування харчових продуктів — обробка харчових продуктів, що запобігає їх псуванню і забезпечує тривале зберігання.

Значення в інших словниках

1. консервування — консервува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти. Вішання різних предметів над димом належить .. до дуже давніх способів консервування тих предметів, заховання їх від зіпсуття, гниття (І.  Словник української мови у 20 томах
3. консервування — консервува́ння 1. Спосіб збереження на довгий час продуктів харчування від гниття й бродіння (див. консерви). 2. Збереження матеріалів від гниття до пуску у виробництво, напр. засолювання шкіри кухонною сіллю.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. консервування — КОНСЕРВУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. консервува́ти 1, 2. Перед консервуванням овочі миють, сортують, обробляють парою (Укр. страви, 1957, 213); Найпоширеніший спосіб консервування крові — це додавання до неї цитрино-кислого натрію (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 202).  Словник української мови в 11 томах