кореневий
корене́вий
-а, -е.
1》 Прикм. до корінь 1). Кореневе підживлення рослин.
2》 лінгв. Належний до кореня (у 4 знач.). Кореневі голосні.
|| Який становить корінь слова. Коренева морфема.
|| Який падає на корінь слова. Кореневий наголос.
|| Який складається тільки з кореня.
Великий тлумачний словник сучасної української мови