корнет
корне́т
I -а, ч.
У царській армії – перший офіцерський чин у кавалерії, що відповідав підпоручикові в піхоті, а також особа, що мала такий чин; хорунжий.
II -а, ч.
Духовий мідний музичний інструмент типу вкороченої труби.
Великий тлумачний словник сучасної української мови