крикун
крику́н
-а, ч.
1》 Той, хто часто кричить; горлань.
|| Сварлива людина.
2》 перен., зневажл. Галасливий фразер; базіка.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикрику́н
-а, ч.
1》 Той, хто часто кричить; горлань.
|| Сварлива людина.
2》 перен., зневажл. Галасливий фразер; базіка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови