Значення в інших словниках
-
кумась —
кума́сь іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
кумась —
див. кум
Словник синонімів Вусика
-
кумась —
КУМА́СЬ, я, ч. Пестл. до кум¹. – Здоров, кумасю мій Кіндрате! (Л. Глібов); [Писар:] Севастян Саватьєвич! (Проводжа їх до порога). Кумасю, гляди ж, не забувай менини! (М. Кропивницький); Не обирай, кумась, собі куми, Для котрої кулінарія – мука (А.
Словник української мови у 20 томах
-
кумась —
КУМА́СЬ, я, ч. Пестл. до кум¹. — Здоров, кумасю мій Кіндрате! (Гл., Вибр., 1951, 33).
Словник української мови в 11 томах
-
кумась —
Кума́сь, -ся м. ум. отъ кум.
Словник української мови Грінченка