курець
куре́ць
-рця, ч. і ж.
Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикуре́ць
-рця, ч. і ж.
Той, хто курить (див. курити I 1)), має звичку курити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови