кінчений
кі́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до кінчити.
|| кінчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикі́нчений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до кінчити.
|| кінчено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови