Значення в інших словниках
-
ломик —
ло́мик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
ломик —
ЛО́МИК, а, ч. Зменш. до лом¹. Вражений Андрій ніяк не міг зв'язати докупи дві речі – ломик в руках Мельника й пачку махорки в тих же руках (І. Багряний); Я схопив залізний ломик і почав виривати залізне пруття ґрат (К. Гриб).
Словник української мови у 20 томах
-
ломик —
ЛО́МИК, а, ч. Зменш. до лом¹. Кілька разів землею засипало амбразури і їх доводилося прочищати залізними ломиками (Ткач, Крута хвиля, 1956, 148).
Словник української мови в 11 томах
-
ломик —
Ло́мик, -ка м. = ломак. Вх. Лем. 432.
Словник української мови Грінченка