Великий тлумачний словник сучасної мови

лоскотливий

лоскотли́вий

лоскітливий, -а, -е.

1》 Який лоскоче.

2》 рідко. Вразливий до лоскоту.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. лоскотливий — лоскотли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. лоскотливий — ЛОСКОТЛИ́ВИЙ, ЛОСКІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який лоскоче. І була накидка сіра В Лоскотона на плечах. Лоскотливі мав він вуса І м'якенькі, наче пух (В. Симоненко); Повівав легенький лоскітливий вітерець (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. лоскотливий — ЛОСКОТЛИ́ВИЙ (ЛОСКІТЛИ́ВИЙ) (який лоскоче, викликаний лоскотом), ЛО́СКОТНИЙ (ЛО́СКІТНИЙ). Свіжий морський вітер обвівав розчервоніле обличчя і тріпав біля щоки лоскотливий локон (О.  Словник синонімів української мови
  4. лоскотливий — Лоскотли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. лоскотливий — ЛОСКОТЛИ́ВИЙ, ЛОСКІТЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який лоскоче. Хлопчик просипався від лоскотливого дотику сонячного проміння (Донч., II, 1956, 527); Повівав легенький лоскітливий вітерець (Ряб., Жайворонки, 1957, 157); Вона майнула поза городами до подружки по ланці.  Словник української мови в 11 томах