мигдалик
мигда́лик
-а, ч.
1》 Зменш.-пестл. до мигдаль.
2》 перев. мн. Залози, розташовані по боках піднебіння в глотці, схожі формою на мигдалевий горіх.
Мигдалик мозочка — частка півкулі мозочка, яка розміщена на передньомедіальній частині його нижньої поверхні по краю черв'яка.
Піднебінний мигдалик — парне утворення, розміщене в ямках бокових стінок зіва між піднебінно-язиковою дужкою і піднебінно-глотковою дужкою.
Трубний мигдалик — парне утворення, що є скупченням лімфоїдної тканини в товщі слизової оболонки носоглотки біля глоткового отвору євстахієвої труби.
Великий тлумачний словник сучасної української мови