навернений
наве́рнений
навернутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до навернути.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. навернений, -ного, ч. Той, хто змінив віросповідання.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинаве́рнений
навернутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до навернути.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. навернений, -ного, ч. Той, хто змінив віросповідання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови