Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
навернення —
наве́рнення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
навернення —
НАВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. наверну́ти¹, наверта́ти. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (З. Тулуб); Одним із засобів підкорення слов'ян було насильне навернення їх у християнство (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
навернення —
НАВЕ́РНЕННЯ, я, с. Дія за знач. наверну́ти, наверта́ти. Лозки багаті, і навернення їх єдиного сина рано чи пізно принесе свою користь (Тулуб, Людолови, І, 1957, 153); Одним із засобів підкорення слов’ян було насильне навернення їх у християнство (Іст. середніх віків, 1955, 110).
Словник української мови в 11 томах