Великий тлумачний словник сучасної мови

накурити

накури́ти

I див. накурювати I.

II див. накурювати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. накурити — накури́ти 1 дієслово доконаного виду цигаркою; добути перегонкою накури́ти 2 дієслово доконаного виду напорошити, надимити  Орфографічний словник української мови
  2. накурити — НАКУРИ́ТИ¹ див. наку́рювати¹. НАКУРИ́ТИ² див. наку́рювати².  Словник української мови у 20 томах
  3. накурити — Накури́ти, -курю́, -кури́ш; накури́в, -ри́ла, -ри́ли  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. накурити — НАКУРИ́ТИ¹ див. наку́рювати¹. НАКУРИ́ТИ² див. наку́рювати².  Словник української мови в 11 томах
  5. накурити — Накурити см. накурювати.  Словник української мови Грінченка