намуляний

наму́ляний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намуляти.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. намуляний — наму́ляний дієприкметник натертий  Орфографічний словник української мови
2. намуляний — НАМУ́ЛЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до наму́ляти. Це були все робочі, тяглові коні з розбитими копитами, з намуляними шлеями грудьми (Б. Харчук); Зігрію чай. Посидимо вночі, Підсолодивши думи невеселі. Вже спить село, ухоркане за день.  Словник української мови у 20 томах
3. намуляний — НАМУ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наму́ляти; // У знач. прикм. [Незнайомий:] Подивися там, чи не намуляна шия у карого, бо чогось він увесь час мотав головою (Вас., III, 1960, 203); В поході за намуляну ногу неодмінно покарають (Трубл., І, 1955, 62).  Словник української мови в 11 томах