намісник
намі́сник
-а, ч.
1》 Службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території.
2》 заст. Помічник ігумена або довірена особа митрополита.
3》 заст. Заступник кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови