Значення в інших словниках
-
насторочити —
насторо́чити дієслово доконаного виду настовбурчити; спрямувати діал.
Орфографічний словник української мови
-
насторочити —
НАСТОРО́ЧИТИ див. насторо́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
насторочити —
НАСТОРО́ЧИТИ див. насторо́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
насторочити —
Насторо́чувати, -чую, -єш сов. в. насторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Наставлять, наставить, поднимать, поднять. Насторочила свиня щетину мов їжак. 2) — вуха. Навострять уши. Еней наги насторочив уха. Котл. Ен. III. 73.
Словник української мови Грінченка