небіжчик
небі́жчик
-а, ч.
1》 Померла людина; покійник.
|| перев. у прикладці, розм. Про померлу людину.
2》 заст. Бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинебі́жчик
-а, ч.
1》 Померла людина; покійник.
|| перев. у прикладці, розм. Про померлу людину.
2》 заст. Бідолаха.
Великий тлумачний словник сучасної української мови