обкорований

обкоро́ваний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обкорувати.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. обкорований — ОБКОРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обкорува́ти. Увечер .. з налигачем подався [Давид] до лісу, де лежить його вже обкороване дерево на хату (М. Стельмах); // у знач. прикм. Вони примостилися на обкорованих колодках у садку (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
2. обкорований — ОБКОРО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обкорува́ти. Увечері.. з налигачем подався [Давид] до лісу, де лежить його вже обкороване дерево на хату (Стельмах, Хліб.., 1959, 492); // У знач. прикм. Вони примостилися на обкорованих колодках у садку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 76).  Словник української мови в 11 томах