Значення в інших словниках
-
обридження —
обри́дження іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
обридження —
ОБРИ́ДЖЕННЯ, я, с., розм. Те саме, що обри́да. З жахом і обридженням він кинув огидливу страву геть від себе (Фр., IV, 1950, 175); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї, такою мізерною видається вона мені (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
обридження —
ОБРИ́ДЖЕННЯ, я, с., розм. Те саме, що обри́да. З жахом і обридженням він кинув огидливу страву геть від себе (І. Франко); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї, такою мізерною видається вона мені (М.
Словник української мови у 20 томах
-
обридження —
ВІДРА́ЗА (неприємне, неприязне почуття, близьке до нестерпності, яке виникає щодо когось, чогось), ОГИ́ДА підсил., ОГИ́ДНІСТЬ підсил., ОГИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОБРИ́ДА підсил., ОБРИ́ДЛИВІСТЬ підсил., ОСОРУ́ГА рідше, ОБРИ́ДЖЕННЯ підсил. розм.
Словник синонімів української мови