Великий тлумачний словник сучасної мови

обурення

обу́рення

-я, с.

Сильне невдоволення, роздратування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обурення — обу́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. обурення — Невдоволення, роздратовання, с. гнів, пересердя; (дія) роздратування.  Словник синонімів Караванського
  3. обурення — ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості – сильне обурення стрепенуло його істоту (М. Коцюбинський); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило його гірш усього (Н.  Словник української мови у 20 томах
  4. обурення — Обу́рення, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обурення — ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах