обурення —
ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості – сильне обурення стрепенуло його істоту (М. Коцюбинський); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило його гірш усього (Н.
Словник української мови у 20 томах
обурення —
Обу́рення, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
обурення —
ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах