обурення

Обу́рення, -ння, -нню, в -нні

Значення в інших словниках

1. обурення — обу́рення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. обурення — Невдоволення, роздратовання, с. гнів, пересердя; (дія) роздратування.  Словник синонімів Караванського
3. обурення — -я, с. Сильне невдоволення, роздратування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обурення — ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості – сильне обурення стрепенуло його істоту (М. Коцюбинський); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило його гірш усього (Н.  Словник української мови у 20 томах
5. обурення — ОБУ́РЕННЯ, я, с. Сильне невдоволення, роздратування. Дивне почуття обхопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепенуло його істоту (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах