Значення в інших словниках
-
обурений —
обу́рений 1 дієприкметник розгніваний обу́рений 2 дієприкметник обвалений
Орфографічний словник української мови
-
обурений —
Збурений, розгніваний, розлючений, роздратований.
Словник синонімів Караванського
-
обурений —
див. сердитий
Словник синонімів Вусика
-
обурений —
[оубуреинией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
обурений —
I -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обурити I. 2》 у знач. прикм. Сповнений почуття обурення. II -а, -е, діал. Повалений, зруйнований.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обурений —
ОБУ́РЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. до обу́рити¹. [Кіттельгавс (до краю обурений):] Чи то вже й краю не буде тому бешкету? (Леся Українка); – Та при всіх же властях стояв [собор]! – знов завела своє обурена таким безправством Шпачиха (О. Гончар); Сахно, ..
Словник української мови у 20 томах
-
обурений —
ОБУ́РЕНИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обу́рити¹. Чого шука отся ватага Рабів, обурених на нас? (Пісні та романси.., II, 1956, 265); Покірний син на цей раз не стерпів, ображений і обурений старосвітськими докорами, доводив матері (Горд.
Словник української мови в 11 томах