одідичений

одіди́чений

-а, -е, заст.

Дієприкм. пас. мин. ч. до одідичити.

Значення в інших словниках

1. одідичений — одіди́чений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. одідичений — ОДІДИ́ЧЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до одіди́чити; // у знач. прикм. З причини таких поглядів і почувань я розумію мужика й аристократа. Розумію те їх залізне прив'язання до своєї одідиченої землі (О.  Словник української мови у 20 томах
3. одідичений — ОДІДИ́ЧЕНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до одіди́чити. З причини таких поглядів і почувань я розумію мужика й аристократа. Розумію те їх залізне прив’язання до своєї одідиченої землі (Коб.  Словник української мови в 11 томах