озвірювати
озві́рювати
-юю, -юєш, недок., озвірити, -рю, -риш, док., перех., розм.
1》 Робити кого-небудь жорстоким, лютим, подібним до звіра.
2》 Дуже гнівити, сердити; розлючувати.
|| рідко. Вороже настроювати проти кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови