оточенець
оточе́нець
-нця, ч., розм.
Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиоточе́нець
-нця, ч., розм.
Військовослужбовець, який перебував або перебуває в оточенні ворожих військ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови