очманілий
очмані́лий
-а, -е, розм.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до очманіти.
2》 у знач. прикм. Який утратив здатність нормально мислити, міркувати або нормально діяти, рухатися; одурілий.
|| Який виражає такий стан.
Великий тлумачний словник сучасної української мови