Великий тлумачний словник сучасної мови

ошаліло

ошалі́ло

розм.

Присл. до ошалілий 2).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ошаліло — ошалі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ошаліло — ОШАЛІ́ЛО, розм. Присл. до ошалі́лий 2. Юнак ошаліло киває головою (Ю. Яновський); Очі її .. сяяли вже близько, ошаліло, волого... (О. Гончар); * Образно. Вихор ошаліло налетів з такою силою, що, здавалось, вирве дуба з корінням і понесе його хтозна-куди (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  3. ошаліло — ОШАЛІ́ЛО, розм. Присл. до ошалі́лий 2. Юнак ошаліло киває головою (Ю. Янов., IV, 1959, 138); Очі її .. сяяли вже близько, ошаліло, волого… (Гончар, Тронка, 1963, 51); *Образно.  Словник української мови в 11 томах