Значення в інших словниках
-
паліччя —
палі́ччя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
паліччя —
ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись... Дражнили Совою (Т. Шевченко); – А для сумних пісень вирізую паліччя восени – з калини... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
паліччя —
ПАЛІ́ЧЧЯ (збірн. до па́лиця), ДРЮ́ЧЧЯ, ЛОМА́ЧЧЯ, ПАТИ́ЧЧЯ діал. На дні зарослої травою, закиданої перегнилим листям та сухим паліччям ями розпалили (хлопці) вогонь (Ю.
Словник синонімів української мови
-
паліччя —
Па́лі́ччя, -ччя, -ччю, -ччям
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
паліччя —
ПАЛІ́ЧЧЯ, я, с. 1. Збірн. до па́лиця 1. Діти бігали з паліччям Удень за вдовою По улицях та, сміючись… Дражнили Совою (Шевч., І, 1963, 233); — А для сумних пісень вирізую паліччя восени — з калини… (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 188); // Сухе гілля; хмиз.
Словник української мови в 11 томах
-
паліччя —
Паліччя, -чя с. соб. Палки. Мнж. 169.
Словник української мови Грінченка