побуряковілий
побурякові́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до побуряковіти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипобурякові́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до побуряковіти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови