побурілий
побурі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до побуріти.
2》 у знач. прикм. Який став, зробився бурим.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипобурі́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до побуріти.
2》 у знач. прикм. Який став, зробився бурим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови