повилазити

повила́зити

-ить, -имо, -ите і повилізати, -ає, -аємо, -аєте, док.

1》 Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх чи багатьох).

|| розм. Вийти звідки-небудь (про всіх чи багатьох).

2》 Піднятися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь (про всіх чи багатьох).

|| перен., розм. Домогтися певного суспільного становища будь-якими засобами (про всіх чи багатьох).

3》 розм. З'явитися, показатися де-небудь, пробитися звідкись назовні (про все чи багато чого-небудь); повисуватися.

4》 Випасти у великій кількості або зовсім (про волосся, вовну і т. ін.).

Хіба (чи, що) [тобі (йому, їй і т. ін.)] повилазило (очі повилазили) — уживається як лайливий вислів, що означає: осліп (осліпла і т. ін.) чи що?, не бачиш (не бачив і т. ін.) чи що?.

Щоб (бодай, аби і т. ін.) мені повилазило (очі повилазили) — уживається як клятва на підтвердження правдивості сказаного.

Значення в інших словниках

1. повилазити — повила́зити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повилазити — ПОВИЛА́ЗИТИ, ить, имо, ите і ПОВИЛІЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх або багатьох). Не лякайся, милий брате, Що гадюче кодло кляте Своїм черевом неситим Повилазило з болота (П.  Словник української мови у 20 томах
3. повилазити — повила́зити: ◊ бе́бехи повила́зили → бебехи  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. повилазити — (і) о́чі повила́зять (ви́лізуть) кому і без додатка, зневажл. Хтось помре, загине. Коли по справедливості розберуться — випустять (з тюрми), коли не доберуться до правди — сидітимеш, поки й очі повилазять (Ю.  Фразеологічний словник української мови
5. повилазити — ПОВИЛА́ЗИТИ, ить, имо, ите і ПОВИЛІЗА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Лізучи, вибратися звідки-небудь кудись (про всіх або багатьох). Не лякайся, милий брате, Що гадюче кодло кляте Своїм черевом неситим Повилазило з болота (Граб.  Словник української мови в 11 томах
6. повилазити — Повилазити, -зимо, -зите гл. Вылѣзть (во множествѣ). Всі гадюки повилазили. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. № 3027. Бодай йому повилазили (очі). Ном. № 3715.  Словник української мови Грінченка