повільний

пові́льний

-а, -е.

1》 Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; прот. швидкий.

|| Який триває довгий час; довгочасний.

|| Який впливає протягом тривалого часу.

|| Який настає не зразу; поступовий.

Повільні віруси — група вірусів, які спричинюють перев. хвороби нервової або кровотворної системи, що повільно розвиваються.

Повільні вірусні інфекції — група вірусних захворювань людини та тварин, що характеризуються тривалим інкубаційним періодом, повільним прогресуючим перебігом зі смертельним результатом.

2》 Неквапливий, млявий.

|| Який нешвидко рухається; малорухомий.

|| Рівний, без різких переходів; плавний, розмірений (про звуки, мову, рухи і т. ін.).

3》 рідко. Положистий, некрутий.

4》 діал. Помірний.

5》 діал. Вільний.

6》 діал. Нетісний (про одяг, взуття).

Значення в інших словниках

1. повільний — (який уповільнено здійснюється) неспішний, нешвидкий, спокійний, неквапливий, розтягнутий, (з байдужістю) сонний, млявий, (про рух) тихий, кволий, лінивий, марудний.  Словник синонімів Полюги
2. повільний — пові́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. повільний — (рух) тихий, не швидкий; (хто) неквапливий, млявий; (- дію) довгочасний, тягучий; (- смерть) поступовий; (жест) плавкий, м'який, не різкий.  Словник синонімів Караванського
4. повільний — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
5. повільний — [поув’іл'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
6. повільний — Пові́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. повільний — ПОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; протилежне швидкий. Холод зачав добре заглядати до буди. Дошкулював він і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Н.  Словник української мови у 20 томах
8. повільний — повільний помірний (ст): Дусити м'ясо треба на повільному вогні, аж зм'якне (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. повільний — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник...  Словник синонімів української мови
10. повільний — ПОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; протилежне швидкий. Холод зачав добре заглядати до буди. Дошкулював він і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Кобр., Вибр.  Словник української мови в 11 томах