повільний —
див. вайлуватий
Словник синонімів Вусика
повільний —
-а, -е. 1》 Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; прот. швидкий. || Який триває довгий час; довгочасний. || Який впливає протягом тривалого часу. || Який настає не зразу; поступовий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повільний —
Пові́льний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
повільний —
ПОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; протилежне швидкий. Холод зачав добре заглядати до буди. Дошкулював він і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Н.
Словник української мови у 20 томах
повільний —
повільний помірний (ст): Дусити м'ясо треба на повільному вогні, аж зм'якне (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
повільний —
ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник...
Словник синонімів української мови
повільний —
ПОВІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, відбувається протягом тривалого часу; протилежне швидкий. Холод зачав добре заглядати до буди. Дошкулював він і купцеві, що сидів спереду, і той почав на повільну їзду сердитися (Кобр., Вибр.
Словник української мови в 11 томах