Великий тлумачний словник сучасної мови

погорілець

погорі́лець

-льця, ч.

Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Погорілець — Погорі́лець іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. погорілець — Погорі́лець, -льця; -рі́льці, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. погорілець — ПОГОРІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі. Самітно блимають на спаленій руїні огники в церкві, де зійшлися на сум погорільці – жебраки, убогі (С. Васильченко); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  4. погорілець — ПОГОРІ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Людина, яка втратила житло, майно під час пожежі. Самітно блимають на спаленій руїні огники в церкві, де зійшлися на сум погорільці — жебраки, убогі (Вас., II, 1959, 29); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
  5. погорілець — Погорілець, -льця м. Погорѣлецъ. Черк. у. Погорілець хліб ззів, а солому спалив. Ном.  Словник української мови Грінченка