погоріти
погорі́ти
-рю, -риш, док.
1》 Згоріти від вогню, жару (цілком або про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).
|| Втратити житло, майно під час пожежі.
|| Закінчити горіти; догоріти.
2》 тільки 3 ос. Зіпсуватися від сильного жару.
3》 Засохнути на пні від пекучого сонця, засухи (про рослини).
4》 перен., розм. Зазнати невдачі в якій-небудь справі.
5》 рідко. Почервоніти (про зорю).
Великий тлумачний словник сучасної української мови