Значення в інших словниках
-
подвійник —
подві́йник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
подвійник —
ПОДВІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що двійни́к 1. * У порівн. Пливе тінь, шелестить стернею: щось іде з другого кінця .. Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче – він. Тоскний, самітній, ніби мій подвійник (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
-
подвійник —
ПОДВІ́ЙНИК, а, ч., рідко. Те саме, що двійни́к 1. *У порівн. Пливе тінь, шелестить стернею: щось іде з другого кінця.. Чи не Андрій не спить до цього часу? Ближче — він. Тоскний, самітній, ніби мій подвійник (Вас., II, 1959, 97).
Словник української мови в 11 томах