пожива
пожи́ва
-и, ж.
1》 Те, що живить організм, забезпечує його життєдіяльність.
|| Те, що їдять і п'ють, що є харчуванням людини; їжа.
|| Харчові запаси, продовольство.
|| Те, чим харчуються тварини, птахи і т. ін.; корм.
|| Те саме, що здобич 2).
2》 перен. Легка нажива.
|| Вигода, користь.
3》 перен. Те, що є матеріалом для певної діяльності, джерелом чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови