поколупати

поколупа́ти

-аю, -аєш, док.

1》 перех. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати.

|| Наробити заглибин, ям, вирв кулями, снарядами, бомбами і т. ін.

|| Залишити рубці, заглибини, сліди на обличчі (про віспу або якусь травму).

2》 неперех. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час.

Значення в інших словниках

1. поколупати — поколупа́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поколупати — ПОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. Деякий час тягали на допити і Андрія-столяра, робили й трус у землянці – перерили долівку, поколупали всі стіни (Є.  Словник української мови у 20 томах
3. поколупати — ПОКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Колупаючи, наробити заглибин на чому-небудь; зіпсувати. Деякий час тягали на допити і Андрія-столяра, робили й трус у землянці — перерили долівку, поколупали всі стіни (Крот., Сини..  Словник української мови в 11 томах
4. поколупати — Поколупа́ти, -па́ю, -єш гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.  Словник української мови Грінченка