Значення в інших словниках
-
Попик —
По́пик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
попик —
ПО́ПИК, а, ч., зневажл. Те саме, що піп. Хто не знає, що попи все Звикли на дурницю? Сповідав раз їден попик Грішну молодицю (С. Руданський); Якийсь обскубаний попик у потертій рясі, з білим, аж зеленим від старості волоссям править службу (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
попик —
ПО́ПИК, а, ч., зневажл. Те саме, що піп. Хто не знає, що попи все Звикли на дурницю? Сповідав раз їден попик Грішну молодицю (Рудан., Співомовки, 1957, 5); Якийсь обскубаний попик у потертій рясі, з білим, аж зеленим від старості волоссям править службу (Кучер, Голод, 1961, 291).
Словник української мови в 11 томах
-
попик —
Попик, -ка м. 1) ум. отъ піп. 2) мн. раст. Caltha palustris L. ЗЮЗО. I. 173. 3) насѣк. Chrysomela, листоѣдъ. Вх. Пч. I. 5.
Словник української мови Грінченка