поручитель
поручи́тель
-я, ч., книжн.
Той, хто дає поруку, ручиться за кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипоручи́тель
-я, ч., книжн.
Той, хто дає поруку, ручиться за кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови